Сьогодні П'ятница, 22 Вересня 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
КОНЦЕПТ ПРАЦЯ У НІМЕЦЬКОМУ ДИТЯЧОМУ ФОЛЬКЛОРІ ЯК ЕЛЕМЕНТ КОДУ ВІДТВОРЕННЯ НАЦІЇ
Опубліковано: 13 Апр 2015 / Немає коментарів / 156 переглядів

Всеукраїнська  науково-практична інтернет-конференція 17 квітня 2015

присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

Кустовська Ірина

Хмельницький національний університет

 

КОНЦЕПТ ПРАЦЯ У НІМЕЦЬКОМУ ДИТЯЧОМУ ФОЛЬКЛОРІ ЯК ЕЛЕМЕНТ КОДУ ВІДТВОРЕННЯ НАЦІЇ

 

Європа сьогодні будує єдине суспільство, де глобалізаційні процеси повинні урівноважуватися збереженою і певною мірою уже культивованою на цей час національною ідентичністю. На наших очах формується нова європейська полікультурність, і знання про різні етнічні особливості, можливості співіснування націй відіграють ще більшу, ніж до цього часу, роль. За будь-яких умов етнічна ідентифікація залишатиметься визначальною і в третьому тисячолітті, вважає англійський політолог Ентоні Сміт [1].

Німці, як кількісно визначальний етнос Центральної Європи, посідають у європейській історії особливе місце. У дитячому фольклорі закладено код відтворення нації, її психотип (адже народ, звертаючись до свого майбутнього – дитини, використовував найбільш тонкі свої бачення, виявляв найінтимніші куточки душі) – тому дослідження дитячого фольклору може дати відповідь на важливі питання, пов’язані з розвитком Європи як континенту: автентичний дитячий фольклор етносів, що населяють Європу з огляду на специфіку бачення та діяння – важливий матеріал для моделювання розвитку процесів взаємодії у глобалізаційний період.

У німецькому дитячому фольклорі багато поезій, що оспівують працю людини. І це не випадково, адже саме праця є ключовою умовою прогресу людської спільноти, головним засобом соціалізації особистості, де відбуваються її адаптаційні процеси.

Метою дослідження є визначити специфіку вживання концепту праця на матеріалі німецького дитячого фольклору. Об’єкт дослідження – німецький дитячий фольклор. Предмет дослідження – концепт праця у німецькому дитячому фольклорі. Завданням дослідження є проаналізувати основні моменти вживання концепту праця в німецькому дитячому фольклорі.

Cпостерігається cпецифіка вживання концепту праця у різних європейських народів. Якщо в словаків тематична група творів про працю містить переважну більшість текстів про пастухів та високогірне вівчарство, а в українців – про польові роботи, вирощування хліба, то в німецькому дитячому фольклорі на перше місце виступає ремесло: тут навчають, як випікати хліб («Backe, backe Kuchen» [2, c. 20]), як будувати дім («Wer will fleißige Handwerker sehn» [2, с. 28]), як прати білизну («Zeigt her eure Füße» [2, с. 29]), чим відрізняється праця мисливця, єгеря, сажотруса від роботи маляра («Grün, grün sind alle meine Kleider» [2, с. 50]), і аж нарешті – як працювати на землі («Im Märzen der Bauer» [2, с. 91]). Нема професій престижних чи непрестижних: усі ремесла хороші й потрібні. Головне – у ставленні до роботи, будь-яку працю необхідно виконувати з любов’ю.

Дитину навчають любити не тільки результати праці, а й сам процес; пропонується стереотип: працювати означає одержувати задоволення. У німецькому фольклорі є багато творів, які уславлюють результат людської праці. Так, у вірші «Es führt über den Main» про кам’яний міст переживається радість від того, що тепер через річку можна перебратись, танцюючи («Es führt über den Main eine Brücke von Stein, wir fassen die Händ’, und wir tanzen ohn’End.» / Укр.: Веде через Майн міст з каменю – ми беремось за руки і танцюємо без кінця. [2, с. 37]). А у вірші «Zeigt her eure Füße» [2, с. 29] дитині пропонується, допомігши прачкам у їх нелегкій роботі, потанцювати («Sie tanzen, sie tanzen, sie tanzen den ganzen Tag» [2, с. 29]). Праця і танець у німецькому фольклорі стоять поруч так само, як в українському – праця і пісня. Танець – колективне єднання і переживання радості разом: «Brüderchen, kommt an Tanz mit mir, beide Hände reich ich dir. Einmal hin, einmal her, rundherum, das ist nicht schwer!» [2, с. 31].

Ще одна особливість німецької моделі людської праці – обов’язок, що грунтується на взаємодопомозі. Якщо людина з якихось причин не працює, від цього страждають інші. Так, швець, що мав майстерню, інструменти й матеріал для черевичків, але не мав бажання працювати, не пошив гусенятам черевички, і вони тепер мерзнуть: «Suse, liebe Suse, was raschelt im Stroh? Die Gänslein gehen barfuß und hab’n keine Schuh. Der Schuster hat’s Leder, kein’ Leisten dazu. Drum kann er den Gänslein auch machen kein Schuh!» /Укр.: Гусоньки йшли босоніж, не мали черевиків. Швець мав шкіру, та не мав бажання. Тому він гусеняткам черевиків не зробив. [2, с. 57]). Лежебоки, ледарі висміюються.

Таким чином, проаналізувавши основні моменти вживання концепту праця в німецькому дитячому фольклорі можна зробити наступні висновки щодо його специфіки: на перше місце виступає ремесло; працювати означає отримувати задоволення; прославляється результат людської праці; праця і танець стоять поруч; людська праця – обов’язок, що грунтується на взаємодопомозі.

Література

1. Сміт Е. Національна ідентичність. Пер. з англ. П. Таращук / Е. Сміт. – К. : Основи, 1994. – 183 с.
2. Das Liederbuch: Herausgegeben von C. Frischer. – Frankfurt am Main: Fischener Taschenbuch Verlag GmbH, 2003. – S.144

 

 



Залишити коментар

*

code