Сьогодні П'ятница, 17 Листопада 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
ОСОБЛИВОСТІ НЕСТАНДАРТНОГО УРОКУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Опубліковано: 13 Апр 2015 / Немає коментарів / 179 переглядів

Всеукраїнська  науково-практична інтернет-конференція 17 квітня 2015

присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

Федчишин Надія

Дрогобицький державний педагогічний університет ім. Івана Франка

ОСОБЛИВОСТІ НЕСТАНДАРТНОГО УРОКУ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ

Система вищої освіти в Україні перебуває сьогодні в стані глибокої структурної перебудови, коли модернізуються і зміст, і методи, і засоби та форми організації навчального процесу. Дедалі більше зацікавлення викликає як застосування інноваційних технологій, що базується на активній співпраці на занятті, так і використання нестандартних уроків. Такі питання нестандартних уроків все більше отримують прихильників, а особливо актуальним є їх впровадження при вивченні іноземної мови, адже саме ці заняття сприятимуть поєднанню змісту і форми, інтересу та руйнуватимуть штампи звичного процесу набуття фахових компетенцій. Ефективність такого уроку виявляється у розв’язанні нестандартних завдань відповідно до наявних умов та можливостей з використанням творчого, неординарного підходу, що дасть можливість провести заняття в атмосфері демократизму, змагання, діловитості, стимулювання та дружного спілкування. Використання нестандартного уроку забезпечить особистісну спрямованість, коли «почутим» буде кожен й без вагань висловлюватиме свої думки, пропонуватиме свої варіанти для обговорення, що є особливо важливим при вивченні іноземної мови.

Основна мета навчання іноземної мови полягає в оволодінні студентами комунікативною діяльністю для спілкування в усній та писемній формах, при цьому важливими є фронтальні та індивідуальні форми роботи. С.Ю. Ніколаєва наголошує на формуванні мовленнєвої компетенції із урахуванням лінгво-психологічних факторів та використанні активних методів навчання, зокрема роботи в парах, дидактичних ігор, навчальних ситуацій та ін.. [2, с. 39]. Відтак групову форму організації навчання часто використовують у рамках активних методів навчання іноземної мови і практикують в основному на заняттях інтенсивного вивчення, коли головним є максимальне досягнення результатів за мінімальний проміжок часу, активізація потенційних можливостей особистості студента в умовах взаємодії, створення в аудиторії сприятливого психологічного клімату. Фундаментальні видозміни у формі навчальної діяльності спричинили зміни у мотиваційній сфері, спрямованості пізнавальних інтересів, коли в основі нестандартних уроків закладено головні принципи активних методів навчання.

Заняття-диспут як форма навчання передбачає ведення полеміки, обґрунтування власної позиції, думки, що є особливо вагомим при вивченні іноземної мови. Саме чітке визначення предмету, обговорення суперечливих думок, суджень, роздумів, пояснень, узагальнень матимуть на меті захоплення студентів темою дискусії, що призведе до активізації пасивного словникового запасу, використання мовних засобів. Відомо, що ефективність навчання студентів суттєво знижується, коли застосовуються лише пасивні методи дидактичного впливу, відсутній діалог між викладачем і студентом. З метою формування особистості студента в навчальному процесі сучасна дидактика рекомендує урізноманітнювати традиційні методи навчання такими прийомами та способами, які сприяли б формуванню у студентів мотивації учіння, майбутньої професійної діяльності та змістовних життєвих настанов, високого рівня активності і зацікавленості в навчально-пізнавальній діяльності.

Кожна дидактична гра має правила, які підпорядковані ігровому задуму і змісту гри. Вони виконують функцію організації гри. Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, тобто зміст тих знань, умінь і навичок, які застосовуються для розв’язання ігрового завдання і таким чином закріплюються у практичній діяльності. Відтак дидактична гра має певний результат, що є фіналом гри і надає їй завершеності. Він виявляється насамперед у формі розв’язання поставленого грою завдання і дає студентам моральне і розумове задоволення. Результат гри студенти сприймають як певне своє досягнення: наприклад, студенти виконали доручення, ігрові завдання тощо. Цінність дидактичної гри полягає в тому, що викладач не лише визначає її зміст і хід, а й передбачає результат [1, с. 68].

Гра дозволяє надавати комунікативної цінності будь-якій мовній одиниці. Вона сприяє орієнтації студентів у новому мовному матеріалі, а також у процесі мовленнєвої взаємодії. Подання серйозних навчальних завдань у доступній, розважальній формі зумовлює мимовільний характер засвоєння мовного матеріалу і стереотипів мовленнєвої поведінки у типових ситуаціях іншомовного спілкування [3, с. 347]. Суттєвий ефект дає систематичне використання навчальних ігор у навчальному процесі. Практичний досвід багатьох викладачів іноземної мови переконує в тому, що навіть епізодичне використання ігор дозволяє ефективно вирішувати навчальні задачі.

Граматичні, лексичні та фонетичні ігри спрямовані на формування відповідно граматичних, лексичних та фонетичних навичок іншомовного спілкування, засвоєння та систематизацію іншомовних знань. Для утворення автоматизованих, сталих та гнучких мовленнєвих навичок потрібні умови, максимально наближені до реальних, тому навчальний процес слід організовувати так, щоб були забезпечені вмотивованість мовленнєвих дій, ситуативність, максимальна повторюваність однотипних мовленнєвих дій, паралельне засвоєння форми та функції мовного явища (при домінуючій ролі функції), наявність лише однієї мовної трудності, можливість запобігти помилкам (за допомогою зразка) тощо.

Навчальна гра має сталу структуру із основних елементів, що надають їй форми навчання і гри одночасно, до яких належать ігрові та навчальні завдання, ігровий задум, ігрові дії, правила, пізнавальний зміст і результат. Важливу роль навчальна гра виконує на заняттях іноземної мови і робить процес вивчення іноземної мови цікавим, інтенсивним та результативним.

Література

1. Єлагіна Н.І. Рольова гра як аспект мотивації у викладанні іноземних мов студентам-медикам / Н.І. Єлагіна // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка». – Острог, 2014. – Вип. 26. – С. 66 – 69.

2. Ніколаєва С.Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов (схеми і таблиці) / С. Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 2008. – 285 с.

3. Служинська Л. Б. Критерії, показники та стан сформованості готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації / Л. Б. Служинська // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2012. – Вип. 22 (75). – С. 343–349.

 



Залишити коментар

*

code