Сьогодні П'ятница, 17 Листопада 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ НАВЧАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Опубліковано: 17 Апр 2015 / Немає коментарів / 531 переглядів

Всеукраїнська  науково-практична інтернет-конференція 17 квітня 2015

присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

 

 

Михальчевська Анастасія, Король Світлана

Хмельницькій національний університет

 

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ НАВЧАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

Міжкультурна комунікація як особливий вид комунікації припускає спілкування між носіями різних мов і культур. При вступі у комунікацію носіїв різних культур є цілком вірогідною поява певних проблем, що від початку пов’язані з причетністю до різних культур. Проблемами такого роду можуть бути: труднощі в порозумінні між співрозмовниками; нерозуміння ідіом, крилатих виразів, які не мають відповідників в інших мовах, переклад та тлумачення яких вимагає широкої лінгвістичної ерудиції, глибоких лінгвокраїнознавчих знань та широкої обізнаності в різних соціально-культурних сферах; виникнення окремих упереджень.

Для вивчення міжкультурної комунікації істотне значення мають праці таких вчених, як В. Антонова, М. Арутюнової, А. Вежбіцької, Т. Грушевицької, Т. Дейка, Л. Портера, С. Тер-Мінасової, Л. Уайта, Л. Щерби та ін. [2, c. 120].

Об’єктом нашого дослідження є процес навчання іноземної мови.

Предметом дослідження виступає формування соціолінгвістичної компетенції під час навчання іноземної мови для майбутньої ефективної реалізації міжкультурної комунікації.

Мета нашого дослідження полягає у визначенні ролі соціолінгвістичної компетенції для ефективної реалізації міжкультурної комунікації.

Невід’ємним аспектом здійснення успішної міжкультурної комунікації є сформованість соціолінгвістичної компетенції. Формування цієї компетенції набуває все більшого значення, оскільки для здійснення міжкультурного спілкування важливим є не тільки знання граматики чи володіння словниковим запасом іноземної мови. Так, соціолінгвістична компетенція передбачає формування, перш за все, соціолінгвістичної толерантності. Прояв толерантності до іншого способу життя, поведінки, звичок, ідей та вірувань – є безперечною умовою існування особистості в полікультурному світі.

Соціолінгвістична компетенція відображає соціальні умови використання мови і включає соціальні норми: правила хорошого тону, норми спілкування між представниками різних поколінь, статей, класів і соціальних груп, мовне оформлення певних ритуалів, прийнятих в даному суспільстві.

Зазначимо, що особи, компетентні в соціолінгвістичному відношенні, знають необхідну кількість формул привітання та звернення, а також розрізняють вирази за ступенем їх грубості. Вони володіють екстралінгвістичними засобами спілкування, ідіоматичними формулами, знають підтекст розмовних фраз і, головне, добре уявляють собі життєвий контекст [3, c. 9].

Іноземна мова володіє низкою специфічних рис, однією з яких є оволодіння іноземною мовою шляхом навчання етичної культури країни досліджуваної мови. Тому на занятті необхідно створити атмосферу іншомовного спілкування, максимально наближену до природних умов. Сюди відносяться принципи етикетного спілкування: стриманість, використання стандартних мовних формул у стандартних ситуаціях спілкування. Але при цьому є своя специфіка, своє конкретне мовленнєве висловлення в кожній лінгвокультурній спільності та свої табу.

Важливою частиною мовного етикету народу є діючі в національному спілкуванні комунікативні табу – заборона вживати певні вислови чи розмовляти на певні теми в тих чи інших комунікативних ситуаціях. Таким чином, знання ритуалів, мовного етикету тієї країни, де знаходиться носій іншої культури – це нагальна необхідність, важлива умова ефективної діяльності та запорука успіху в спілкуванні і діловій взаємодії з місцевими жителями. Незнання або невиконання правил місцевого мовного етикету, неправильне розуміння мовних дій тієї країни, де знаходимося, може призвести до серйозних непорозумінь і навіть конфліктів.

Соціальні та соціально-історичні чинники впливають на еволюцію мовних формул. Найкраще це простежується в комунікативних ситуаціях «звертання». Так , наприклад, звертання Ms за аналогією з Mr  не дискримінує жінку, оскільки не визначає її як заміжню (Mrs або незаміжню Miss)».

У сучасній англійській мові формами звернення дітей до батьків служать: Mum, Dad. Слова Mummy, Daddy символізують прояв теплого ставлення дітей до батьків. Разом з тим, норми звертання до батьків Father, Mother зараз є менш природними [1, c. 56].

Тому, ми можемо зробити висновок, що наявність соціолінгвістичної компетенції в учнів сприяє уникненню міжкультурних непорозумінь. Нагадаємо, що соціолінгвістична компетенція – це цілісна система представлень про національні звичаї, традиції, реалії країни мови, яка вивчається, що дозволяє знаходити в мові приблизно ту ж інформацію, що і його носії і домагатися тим самим повноцінної комунікації. Використання соціолінгвістичної інформації в навчальному процесі сприяє свідомому засвоєнню матеріалу; забезпечує підвищення пізнавальної активності школярів; сприяє створенню позитивної мотивації; дає стимул до самостійної роботи над мовою; розвиває образно-художню пам’ять, мовне мислення, здатність порівнювати і зіставляти; сприяє трудовому, морально-естетичному вихованню учнів.

Перспективою наших подальших досліджень є вивчення та аналіз підручників з англійської мови щодо соціолінгвістичного компоненту.

Література

1. Беликов В. И., Крысин Л. П. Социолингвистика / В. И. Беликов, Л. П. Крысин. – М.: Мир, 2001. – 56 с.

2. Грушевицька Т. Г. Основа міжкультурної комунікації / Т. Г. Грушевицька. – М.: Юніт, 2002. – С. 120.

3. Мильруд Р. П., Максимова І. Р. Сучасні концептуальні засади комунікативного навчання іноземних мов / Р. П. Мильруд, І. Р. Максимова / ІЯШ. – 2000. № 4. С. 9 – 16.

 

 



Залишити коментар

*

code