Сьогодні П'ятница, 22 Вересня 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
Професійний саморозвиток педагога як складова його творчої індивідуальності
Опубліковано: 13 Апр 2015 / Немає коментарів / 1266 переглядів

Всеукраїнська  науково— практична інтернет-конференція

17 квітня 2015 присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

 

 

 

Кононенко Анатолій

Одеський національний університет імені І.І.Мечникова

 

ПРОФЕСIЙНИЙ САМОРОЗВИТОК ПЕДАГОГА ЯК СКЛАДОВА ЙОГО ТВОРЧОЇ IНДИВIДУАЛЬНОСТI

 

Професійний саморозвиток педагога є внутрішній процес, спрямований на досягнення професіоналізму, що являє собою якісні самозміни особистісно-професійної сфери та професійної діяльності.

Мета – висвітлити провідні підходи до розуміння професійного саморозвитку як основної складової творчої індивідуальності педагога.

Завдання:

1.Провести теоретичний аналіз та узагальнення джерел  з проблеми творчої індивідуальності педагога.

2.Розкрити основні складові творчої індивідуальності педагога.

Об’єкт – творча індивідуальність педагога.

Предмет – саморозвиток педагога як складова його творчої індивідуальності .

У психолого-педагогічній літературі інтерес до становлення особистості педагога-професіонала зростає особливо в останні роки у зв’язку з розвитком гуманістичних тенденцій у суспільстві, з розробкою і впровадженням концепцій особистісного, діяльнісного та системного підходу при вирішенні комплексних завдань саморозвитку та самовдосконалення особистості педагога, оптимізації різних підструктур його діяльності, та у зв’язку із посиленням уваги науковців до різних аспектів психології особистості (З.Н.Курлянд [2], В.Є.Сєдлачек [4], Г.Х.Яворська [4]). Гуманістичний потенціал педагогічної діяльності полягає також в тому, що вона створює можливості для розвитку і особистісного зростання самого педагога, задоволення його власних базових потреб, для формування стилів самопрезентації, адекватних соціальній ситуації та внутрішнім чинникам розвитку.

Особливої уваги заслуговує науковий підхід до особистості педагога, пропонований З.Н.Курлянд, яка, розкриваючи особливості його професійного саморозвитку, акцентує увагу на мотиваційному, емоційно-вольовому, особистісному та професійно-педагогічному компонентах [2].

На думку вченого, мотиваційний компонент в процесі професійного саморозвитку педагога розкриває наявність мотивації на досягнення успіху, наявність упевненості в собі, задоволеність діяльністю; емоційний компонент розкриває відсутність емоційного напруження, страху перед аудиторією, уміння регулювати свої емоційні стани, наявність вольових якостей; особистісний компонент містить методологічну рефлексію, швидкість реакції на поведінку аудиторії, нормальну втомлюваність; а професійно-педагогічний компонент забезпечує вміння приймати педагогічно доцільне рішення у нестандартних ситуаціях, можливість застосування на практиці знань та вмінь педагога (професійних, психолого-педагогічних, загальних), стійку потребу  у самопізнанні, самореалізації та самопрезентації [2].

Під професійним саморозвитком ми розуміємо багатокомпонентний особистісно і професійно значущий процес, що сприяє формуванню індивідуального стилю професійної діяльності педагога, допомагає осмисленню власної самостійної діяльності, є засобом самовдосконалення і становлення професіонала.

В основу запропонованої А.К.Марковою та А.Я.Никоновою класифікації індивідуальних стилів діяльності педагога покладені наступні підстави: змістовні характеристики стилю (переважна орієнтація педагога на процес або результат своєї праці); динамічні (гнучкість, стійкість, перемикнення та ін.); результативність (рівень знань і навичок, інтерес до предмету) [3]. На основі цього виділено чотири стилі: емоційно-імпровізаційний, емоційно-методичний, розмірковувально-імпровізаційний і розмірковувально-методичний.

Знання педагогом свого індивідуального стилю і опора на нього в своїй професійній діяльності та у прагненні до саморозвитку не призведе до успіху без здатності його коректувати, добудовувати, удосконалювати себе. Формувати стиль можна лише збагачуючи свою особистість, усвідомлюючи і розвиваючи свої найбільш сильні і оригінальні сторони, активізуючи педагогічну творчість. Завдяки особистісному і професійному саморозвитку і самовдосконаленню педагогам з різними стилями діяльності доступне досягнення високого рівня педагогічної майстерності. Проте, індивідуальні відмінності кожного разу зумовлюють особливий спосіб підготовки до педагогічної взаємодії, своєрідність механізмів і темпу ухвалення педагогічних рішень. Кажучи про індивідуальний стиль педагогічної діяльності, автори підкреслили, що, обираючи ті або інші засоби педагогічного впливу та форми поведінки, педагог враховує свої індивідуальні схильності. [3].

Висновки. Таким чином, творча індивідуальність педагога складається із його здібності до саморозвитку, яка містить самобутній професійний світогляд, пошук свого призначення і смислу життя, бачення перспектив і шляхів свого творчого зростання, здатність створювати щось нове, яскраве, оригінальне. Під саморозвитком сучасного педагога ми розуміємо багатокомпонентний особистісно і професійно значущий процес, що сприяє формуванню індивідуального стилю його професійної діяльності, допомагає осмисленню власної самостійної діяльності, є засобом самовдосконалення і становлення професіонала.

Перспективи подальшого дослідження. Індивідуальний стиль діяльності педагога визначає успішність його діяльності, тому перспективою подальшого дослідження бачимо вивчення факторів його формування.

 

Література

1. Киричук О.В. Основні принципи і структура організації виховного процесу в школі // Рідна школа. – 1991. – №12. – С. 3–12.

2. Курлянд З.Н. Формування професійної усталеності викладача вищої школи /З.Н.Курлянд // Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті: теорія і практика. – Одеса, 2002. – С.17-24.

3. Маркова А.К. Психологические особенности индивидуального стиля деятельности учителя /А.К.Маркова, А.Я.Никоонова // Вопросы психологии. – 1987. — № 5. – С. 45-56.

4. Яворська Г.Х. Сутність проблеми формування особистості професіонала /Г. Х. Яворська, В. Є. Сєдлачек //Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті: теорія і практика. – Одеса, 2002. – С. 104-112.

 



Залишити коментар

*

code