Сьогодні П'ятница, 17 Листопада 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
СПРОЩЕНІ МОВНІ СИСТЕМИ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ
Опубліковано: 13 Апр 2015 / Немає коментарів / 139 переглядів

Всеукраїнська  науково-практична інтернет-конференція 17 квітня 2015

присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

 

Насталовська Ірина Вікторівна, канд. філол. наук, доцент

Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова

 

СПРОЩЕНІ МОВНІ СИСТЕМИ В МІЖКУЛЬТУРНІЙ КОМУНІКАЦІЇ

 

Процеси глобалізації, розповсюдження комп’ютерних та інтернет-технологій обумовлюють надзвичайно глибоку зацікавленість у вивченні іноземних мов взагалі, а англійської особливо через її статус мови, що використовується для міжкультурного спілкування. Складніший світ потребує нових знань та швидкого доступу до них, звідки надзвичайна популярність он-лайн енциклопедій, однією з яких є Вікіпедія. Втім, спеціальні знання зрозумілі не всім, а потрібні багатьом, як носіям мови, так і тим, хто її вивчає. Рівень мовної компетенції у таких випадках є нижчим, а словниковий запас – меншим. Відповіддю для багатьох стала спрощена версія Вікіпедії, так звана Simple Wikipedia або Simple English Wikipedia, написана спрощеною англійською мовою. Спрощені мовні системи використовуються у цілому ряді текстів, але далі ми розглянемо, як їх застосовують у такому різновиді електронної енциклопедії як Simple English Wikipedia або Вікіпедії спрощеною англійською мовою [2]. Таким чином, об’єктом дослідження є спрощені мовні системи, предметом – Basic English. Завданням є дослідити використання спрощеної англійської у Simple English Wikipedia з метою з’ясувати закономірності та принципи використання спрощеної англійської у написанні статей до он-лайн енциклопедії Simple English Wikipedia.

Спрощена англійська – це штучна спрощена мовна система на базі природної, в даному випадку англійської, мови, яка (система) має такі ж засади, що і природна мова, а саме є семіотичною системою, та спирається на філологічну традицію, тобто враховує вимоги лексичної сполучуваності слів природної мови, використання їх в різних регістрах. Перший крок до створення такої мовної системи полягає у відборі до неї найчастотніших слів загальної англійської мови та створення так званих списків частотності (frequency lists), або словників лексичного мінімуму, які не виходять за межи двох тисяч слів (learner’s dictionaries див. [1]). Вони відрізняються від власне частотного словнику, що “містить перелік слів даної мови, розташованих за ступенем їхньої вживаності” [8, с. 421]. Для більшості словників лексичного мінімуму обмеження кількості слів до двох тисяч є не випадковим: за даними компетентних джерел перелік обсягом у 2000 частотних одиниць складає 80% слів англійської мови, що їх зазвичай зустрічають у писемному мовленні [5]. Другий крок у створенні штучних мовних систем на базі природної мови полягає в оформленні синтаксичних правил, правил сполучуваності слів в межах даної мовної системи. Застосовують спрощений синтаксис, короткі речення, обмежену кількість слів, яка визначається за частотністю використання, та не визнають конверсії, тобто одне слово може бути лише однією частиною мови. Чи не найвідомішою мовною системою є базова англійська, або Basic English, укладена Ч. К. Огденом [7]. Написані таким чином спрощені тексти істотно відрізняються від вихідних за мовною формою. Зміни, що їх зазнають мовні вирази оригіналу, спрямовані на те, щоб пристосувати оригінальний текст до комунікативних навичок та мовної компетенції читачів [6].

Як визначають розробники [4] «простої» Вікіпедії, її написано із залученням меншої кількості слів та із використанням легшої граматики. Призначена ця енциклопедія для студентів, дітей та дорослих, в яких можуть бути труднощі із навчанням, а також для тих, хто вивчає англійську. Декому в такому вигляді легше зрозуміти нові складні ідеї, а іноді людині просто не потрібна вичерпна професійна інформація. Статті мають бути простими з точки зору мовних виразів, але не з точки зору ідеї. Інформація має бути достатньою та корисною. Зазвичай, це не повністю нові статті у Simple English Wikipedia, а взяті із повної версії, скорочені та спрощені за досить чітко визначеними правилами.

Перше з таких правил – це пам’ятати про читача, яким можуть бути як носії мови, так і не носії. Спиратися авторам рекомендовано саме на систему Basic English [3], але при цьому не обов’язково обмежуватися 850 словами у її переліку, втім виходити за межі 2000 найчастотніших слів англійської мови недоцільно. Якщо мова йдеться про складні поняття з таких сфер як наука, політика, релігія тощо, цілком можливо використовувати терміни, але їх треба пояснювати, іноді на новій сторінці та поєднувати з нею посиланням – унікальна можливість, властива лише документам, якими користуються онлайн, та в які можна вставити гіпертекст. Синтаксис також має бути простим та зрозумілим. Перевагу слід надавати простим реченням, зі складних можна вживати складно-сурядні і не рекомендовано – сурядно-підрядні. Краще використовувати прості форми дієслів та обмежувати вживання умовного способу та дієслів пасивного стану.

Отже, сучасне глобалізоване суспільство потребує ефективної комунікації між різними країнами та культурами, швидкого подолання мовних бар’єрів, легкого та швидкого доступу до інформації. Всі ці завдання успішно вирішуються за допомогою спрощених мовних систем, створених на базі англійської мови з метою полегшити спілкування в сучасних умовах. Перспективним є дослідження функції посилань у створенні текстів до спрощеної енциклопедії.

 

Література

1. Cowie A. P. English Dictionaries for Foreign Learners: A History/ Cowie A. P. – Oxford: Clarendon Press, 1999. – 234 p.

2. http://en.wikipedia.org/wiki/Simple_English_Wikipedia

3. http://simple.wikipedia.org/wiki/Basic_English

4. http://simple.wikipedia.org/wiki/Wikipedia:Simple_start

5. Nation P. Learning vocabulary in another language: [8th ed.]/ Paul Nation – Cambridge: Cambridge University Press, 2006. – xiv+474 p.

6. Nation P. Vocabulary size, text coverage, and word lists/ P. Nation, R. Waring // Vocabulary: Description, Acquisition and Pedagogy: [eds. /N. Schmitt and M. McCarthy]. – Cambridge University Press, Cambridge, 1997. – P. 6-19.

7. Ogden Ch. General Basic English Dictionary/ Charles Ogden. – London: Evans Bros., 1940. – 348 p.

8. Young D. Linguistic simplification of second language reading material: effective instructional practice?/ D. Young // Modern Language Journal, 1999. – Vol. 83, N.3. – P. 450-466.

 



Залишити коментар

*

code