Сьогодні П'ятница, 22 Вересня 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
ДЕЯКІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПЕРЕКЛАДУ
Опубліковано: 13 Апр 2015 / Немає коментарів / 283 переглядів

Всеукраїнська  науково— практична інтернет-конференція

17 квітня 2015 присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

 

 

 

 

Зачепа Ірина

                  Інститут міжнародних відносин Національного авіаційного університету

 

ДЕЯКІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ПЕРЕКЛАДУ

СИНОНІМІЧНИХ ЛЕКСЕМ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Передача відповідного змісту в перекладі – це та проблема, з якою мають справу студенти (як і кожен, хто вивчає мову чи працює з нею) під час перекладу з української на німецьку і навпаки.

Той фактор, що вивчення німецької мови за професійним спрямуванням є для студента, насамперед, «інструментом спілкування» іноземною мовою, джерелом пізнання культури німецькомовного простору, загальнолюдських цінностей та фахових критеріїв, вимагає не лише практичних навичок володіння німецькою мовою, але і розуміння певних теоретичних питань. Це допоможе студенту повноцінно цілісно передати зміст власної чи чужої думки як рідною, так і німецькою мовами, враховуючи при цьому мовленнєву, соціо та фахову культури.

Одним із таких теоретичних моментів є явище синонімії в німецькій мові. Таким чином, метою як і завданням нашого дослідження є виявлення певних аспектів навчання перекладу синонімічних лексем німецької мови (СЛ НМ). Об’єктом  дослідження стали найбільш уживані групи синонімів НМ та функції, які вони виконують у мовленні. Предметом  дослідження – переклад СЛ НМ на українську з урахуванням їхніх функцій.

Для студентів, які вивчають німецьку мову за професійним спрямуванням, важливо знати, що, по-перше, синонімам протистоять антоніми kräftigen – schwächen, klug / gescheit werden – dumm wereden і т. п., хоча семантичне протиставлення такого роду є кількісно невелике [1]. По-друге, достатньо численні групи синонімів об’єднуються всередині синонімічного ряду за певною закономірною ознакою признаку, наприклад, за ступенем зростання чи зменшення властивості, якості, інтенсивності дії (scheuen – schrecken – erschrecken – entsetzen, werfen – schleudern), протиставлення постійної властивості (schüchtern / schamig sein), тимчасовій (verlegen / erschämt sein) тощо.

Практикуючи переклад, студенти мають враховувати той факт, що словники подають кількість можливих варіантів перекладу (словесних одиниць) і тільки зрідка вказують розрізнення синонімів за відтінками значень, тому для визначення відтінків значення слова важливо враховувати контекст і лексичне середовище, тобто враховувати про істоту чи неістоту йде мова, про людей чи тварин, про об’єктивне чи суб’єктивне висловлювання тощо, наприклад: halten – stehen bleiben (щодо людей – немає різниці, щодо засобів пересування – є: halten використовується, коли йдеться про будь-яку, зазвичай регулярну зупинку, stehen bleiben – швидше про зупинку через особливі причини); ertragen – vertragen (ertragen лише констатує подолання чогось: спеки, труднощів, голоду; vertragen підкреслює, що подолання чогось – насміхань, критики тощо – пов’язано із суб’єктивною здатністю й особливістю) и т. д. Усе це підтверджує, що вибір слова слід розглядати як важливий основоположний засіб стилістики мовлення [2, с. 60].

Для правильного перекладу СЛ НМ важливо враховувати функції, які вони виконують у мові: 1) СЛ, що виступають в одному тексті, є носіями певної ознаки, що пояснює сутність предмету (Reisende, Wanderer, Tourist).

2) Вибір СЛ з певного синонімічного ряду має бути влучним, як різниця між „доцільним” (Treffens) і „недоцільним” (Verfehlens) чи між словами „майже такий” (Fast-Ebenso) та „ще не такий” (Gerade-Noch) [3, с. 97]. Лише в контексті, що містить текстове протиставлення, ознаки синонімії стають помітними.

3) СЛ несуть єдино конкретну ознаку денотата, вони мають підкреслено однаковий аспект.  Наприклад, німецькі синоніми führen – beienflussen – lenken  відповідають українським правити – управляти – керувати, для яких спільною є сема „діяльність“.

4) СЛ можуть бути досить віддаленими, а в тексті завжди вживаються у зростаючій прогресії, наприклад: trippeln – gehen, laufen – rennen; дріботіти – іти, бігти – мчати дієслова позначають віддалену схожість ходи.

5) СЛ можуть виконувати функцію пояснення. Якщо автор уважає, що певне запозичене слово, або фаховий термін, або ж і багатозначне слово потрібно пояснити, він вдається до синонімії, наприклад:

mustern – modellieren, reklamieren – zurückfordern, beanstanden;

відтворити (як зразок) – зобразити, висувати рекламацію – вимагати повернення, висувати претензії.

6) СЛ можуть виконувати функцію підсилення внутрішньо-емоційного вираження/оцінки, наприклад, від початку дії до емоційно-оцінюючої ознаки процесу:

 gehen – schreiten; aufmachen – aufsperren;

 іти – марширувати; відчиняти – розблоковувати, розібрати загорожу .

Проте, це дослідження не має за мету повний аналіз шляхів навчання перекладу СЛ НМ. Не використання багатств тематичних і синонімічних рядів має бути метою знайомства із цим явищем, а усвідомлення того, що СЛ служать засобом мовної економії, а практичне уміння підібрати влучне слово допоможе замінити цілий вираз детального пояснення.

Результати дослідження дають підстави сказати, що метою навчання студентів перекладу СЛ НМ є: 1) Як на прикладах, так і за допомогою тренувальних вправ навчити умінню бачити, розуміти, відчувати, який синонім є хороший (влучний, доцільний), а який поганий; 2) Донести, що основною ознакою правильного перекладу є здатність СЛ передавати аналогічне поняття; 3) Уміле використання СЛ допомагає мовцю чітко виразити свої почуття і думки, або ж, навпаки, їх приховати.

 

Література

 

1. Duden Redaktion. Sinn- und sachverwandte Wörter / Hrsg. von W.Müller. Bd. 8. 2.Aufl. – Mannheim: Duden-Verl., 1986. – 800 S.

2. Gauger Hans-Martin. Sprachbewußtsam und Sprachwissenschaft / Hrsg. von Piper. – München: Verlag GmbH, 1982. – 241 S.

3. Gauger Hans-Martin. Zum Problem der Synonyme. – Tübingen, 1992. – 149 S.

 



Залишити коментар

*

code