Сьогодні П'ятница, 17 Листопада 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
Індивідуально-диференційований підхід
Опубліковано: 13 Апр 2015 / 1 коментар / 392 переглядів

Всеукраїнська  науково— практична інтернет-конференція

17 квітня 2015 присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

 

Горпініч Тетяна

Тернопільський державний медичний університет

імені І. Я. Горбачевського

 

Індивідуально-диференційований підхід у контексті навчання іноземних мов студентів нефілологічних спеціальностей

 

Стрімкий розвиток сучасного суспільства ставить дедалі вищі вимоги до якості підготовки фахівців різних галузей. Однією з таких вимог до професійної діяльності людини стає вільне володіння іноземною мовою для ділового спілкування в різних ситуаціях, пов’язаних з її фахом. Попри це, перед викладачами та студентами, як і раніше, стоїть проблема обмеженості кількості навчальних годин, що відводяться на вивчення дисциплін «Іноземна мова» та «Іноземна мова за професійним спрямування». Окрім цього, у студентів немовних спеціальностей часто відсутня мотивація до вивчення іноземної мови. Отже, за таких умов постає необхідність використання саме тих методів і форм навчання, застосування яких дозволить підвищити рівень мовної підготовки студентів і сприятиме підвищенню їх мотивації до вивчення іноземної мови.

Вирішення зазначених вище завдань можливе за умови застосування індивідуально-диференційованого підходу, який передбачає врахування індивідуальних особливостей студентів та використання цих особливостей для складання завдань, посильних і водночас в достатній мірі складних для кожного з них. Цей підхід дозволяє індивідуалізувати навчальний процес, задовольнити різнобічні пізнавальні інтереси студентів, розвинути їх інтелектуальний і творчий потенціал. Отже, метою нашого дослідження є дослідити можливості застосування індивідуально-диференційованого підходу у навчанні іноземної мови студентів нефілологічних спеціальностей. Досягнення мети передбачає виконання таких завдань: 1) описати основні правила організації роботи на засадах індивідуально-диференційованого підходу; 2) запропонувати основні рекомендації щодо роботи на занятті з іноземної мови. Предметом нашої розвідки виступають форми і методи реалізації індивідуально-диференційованого підходу у процесі професійної іншомовної підготовки студентів нефілологічних спеціальностей, об’єктом – сам процес навчання іноземних мов.

При організації роботи зі студентами за індивідуально-диференціальним підходом, на нашу думку, необхідно дотримуватися таких правил: 1) студент починає вивчати іноземну мову в університеті з того рівня, який сформований у школі; 2) студент навчається з тією швидкістю засвоєння матеріалу, яка для нього є комфортною; 3) студент сам вибирає той режим роботи, який вважає для себе найбільш підходящим; 4) робота у межах теми вважається завершеною, якщо всі заплановані завдання виконані і студент оволодів необхідними знаннями, навичками та вмінням.

Проблема ліквідації розриву між так званими сильними, середніми і слабкими студентами може бути вирішена тільки при правильному використанні індивідуальної, парної, групової та колективної форм роботи. Для цього необхідні спеціальні організаційно-методичні прийоми, які викладач використовує на занятті для того, щоб навчати всіх, створюючи одночасно найбільш сприятливі умови для навчання кожного. Так, при тренуванні лексичного та граматичного матеріалу можна рекомендувати використання смислових, вербальних, ілюстративних, схематичних опор. Правильно підібрана опора допоможе слабкому студентові усвідомити нове граматичне явище, при засвоєнні лексики допоможе здогадатися про значення слова, при навчанні монологічного мовлення – викласти власні думки.

Значну роль відіграє і черговість опитування. Вважаємо за доцільне починати опитування із найбільш успішних студентів, закінчуючи тими, для кого процес вивчення іноземної мови є більш складним. Менш успішні студенти, слухаючи відповіді сильніших, отримують зразок правильної відповіді. Це допомагає їм правильно вжити і запам’ятати новий матеріал.

При опрацюванні граматичного матеріалу викладачеві необхідно пам’ятати про дозування труднощів у вправах, про циклічність повторення нового матеріалу в малих дозах протягом тривалого часу, про доведення навички до автоматизму, про поступове ускладнення вправ і т. д., хоча однією з головних і неодмінних умов повинна залишатися їх постійна комунікативна зорієнтованість на усне мовлення у межах конкретних мовленнєвих ситуацій навчально-наукової сфери діяльності.

Особливо важливою в процесі навчання студентів з початковою мовною підготовкою є психологічна підтримка викладача. Він повинен допомагати таким студентам, мотивувати їх, обов’язково відзначати їх успіхи в присутності всієї групи, навіть якщо успіхи не такі значні в порівнянні з іншими студентами. Неприпустимо використовувати висловлювання, які б знизили інтерес студента до навчання чи його віру в себе. Це призводить до руйнівних наслідків щодо його самооцінки і внутрішньої мотивації. Використовуючи такий підхід, студенти з різною мовною підготовкою можуть бути залучені в активну роботу, створюється позитивна мотивація, оскільки зникає страх неможливості досягнення поставленої мети, збільшується інтерес до предмету.

Варто пам’ятати, що найбільш ефективною є проблемне представлення матеріалу, порівняння особливостей морально-етичних норм, звичаїв і культури жителів нашої країни та країн мови, що вивчається. Одним з важливих моментів є те, що акцент робиться не на повідомлення готових знань, а на спонукання студентів до роздумів, самостійного пошуку інформації, самостійних висновків і узагальнень, а також «перенесення на себе», тобто апеляція до життєвого і мовного досвіду студентів. Виходячи із цього, необхідно використовувати такі вправи, виконуючи які студенти могли б поділитися своїм досвідом або переживаннями, висловити власне ставлення до фактів навколишньої дійсності, проявити свою індивідуальність.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. На успішність навчання іноземної мови впливає низка факторів: рівень інтелекту та креативність студентів, їх навчальна мотивація, самооцінка. Враховуючи ці особливості, викладач може і повинен застосовувати різні методи, диференційовано підходити до домашніх завдань, розподіляти варіанти контрольних робіт за ступенем складності, допомагати знайти індивідуальні траєкторії засвоєння нового матеріалу і розвитку комунікативних навичок. Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у розробці алгоритму застосування індивідуально-диференційованого підходу при формуванні компетентностей в різних видах мовленнєвої діяльності у вищій школі.



1 коментар Добавити коментар

  • Какие, на Ваш взгляд, способы и методы мотивации к изучению иностранного языка наиболее оправданы для студентов неязыковых специальностей ? Спасибо.

Залишити коментар

*

code