Сьогодні П'ятница, 22 Вересня 2017 року

Іноземних мов
природничих факультетів
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ
Опубліковано: 13 Апр 2015 / Немає коментарів / 209 переглядів

Всеукраїнська  науково-практична інтернет-конференція 17 квітня 2015

присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

 

 

«Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Безымянный

Служинська Леся

Тернопільський національний економічний університет

 

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ-ЕКОНОМІСТІВ ДО САМОРЕАЛІЗАЦІЇ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

Формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації здійснюється в процесі навчання студентів у вищому навчальному закладі економічного спрямування і має певні особливості.

Однією з особливостей є поєднання формування готовності до професійної самореалізації з поняттям «культура». На основі аналізу наукових праць В. Давидова [1] можна стверджувати, що не лише готовність до професійної самореалізації, але й поняття «культура» відіграють важливу роль у становленні майбутнього менеджера-економіста як професіонала. Педагог-дослідник вважає, що рівень розвитку культури майбутнього фахівця певним чином впливає на його майбутню професійну діяльність. Так, В. Давидов зазначає, що культура – це історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, що знаходять відображення в типах і формах організації життя і діяльності людей, у їх взаємовідносинах, а також в матеріальних і духовних цінностях, які вони створюють [1].

Розкриваючи взаємозв’язок готовності студентів до професійної самореалізації з рівнем їх культури, подаємо розуміння основних рівнів спонукання майбутнього менеджера-економіста до професійної самореалізації, яка проявляється на основі усвідомлення ним своєї здатності до соціально-професійного управління собою. Сюди можна віднесли наступні ознаки:

–           наявність інтересу до майбутньої професійної діяльності;

–           рівень мотивації займатися обраною професією;

–           корекційний рівень співвідношення готовності до професійної самореалізації і культури людини.

Другою особливістю формування готовності до професійної самореалізації майбутнього менеджера-економіста є формування культури свідомості студентів, що в професійному самовираженні особистості є досить багатоплановим і поліфункціональним феноменом. Вона реалізується в індивідуально-особистісному і професійному аспектах шляхом професійної самореалізації [7].

Третьою особливістю формування здатності майбутніх менеджерів-економістів до самореалізації в процесі навчання у ВНЗ є прагнення студентів до професійної самореалізації шляхом професійного управління собою. Це спонукало нас до співвідношення основ прояву професійної самореалізації студентів і їх саморегуляції [5].

Проблема саморегуляції – є однією із головних наукових проблем, які вирішуються на основі міждисциплінарних досліджень. Система саморегуляції – це система, яка здатна підтримувати постійність своїх внутрішніх параметрів при зміні зовнішнього середовища. Для даної системи характерна наявність у них процесів управління [6].

Особистість, яка наділена від природи бездоганним механізмом самозбереження, включаючись в саморух від індивідуальності до особистості, набуває досвіду і ціннісних орієнтацій, норм і правил поведінки в суспільстві, які необхідні для здійснення соціально важливої ролі у всіх сферах життя і діяльності людей [6], втрачаючи, при цьому, свою самобутність. Особливо гостро ця проблема виникає в системі професійної освіти і подальшого професійного самовизначення людини.

Четвертою особливістю формування здатності майбутніх менеджерів-економістів до професійної самореалізації в процесі навчання у ВНЗ є прагнення студентів до самовиховання. Поняття «самовиховання» розглядалось у роботах А. Ковальова [2] та А. Кочетова [3] як основний шлях до самовдосконалення «Я». При виявленні змісту і методики діагностування основ професійного самовиховання як основи готовності студентів до професійної самореалізації важливо встановити структуру взаємозв’язку категорій, які розглядаються [4].

Отже, особливості формування готовності майбутніх менеджерів-економістів до самореалізації відіграють велику роль у процесі професійної підготовки. Вони сприятимуть вирішенню проблеми формування готовності до професійної самореалізації майбутнього менеджера-економіста в умовах навчання в університеті.

Таким чином, визначення готовності майбутнього фахівця до професійної самореалізації можливе лише в тому випадку, коли буде співвіднесено рівень його мислення, спрямованістю діяльності із загальноприйнятим визначенням культурної поведінки людини.

Література

1. Давыдов В. В. Проблемы развивающего обучения : опыт теорет. и эксперим. психол. исслед. : учеб. пособие для вузов / В. В. Давыдов. – М. : Академия, 2004. – 283 с. – (Высшее образование. Классическая учебная книга)

2. Ковалев А. Г. Психологическое воздействие: теория, методология, практика : автореф. дисс. на соискание науч. степени док. психол. наук : спец. 13.00.04 / А. Г. Ковалев. – М., 1991. – 20 с.

3. Кочетов А. И. Организация самовоспитания школьников / А. И. Кочетов. – Мн. : Нар. асвета, 1990. – 125 с.

4. Краевский В. В. Методология педагогических исследований: пособие для педагога-исследователя / В. В. Краевский. – Самара : СамГПИ, 1994. – 165 с.

5. Служинська Л. Б. Механізми формування здатності майбутніх менеджерів-економістів до самореалізації у процесі навчання у ВНЗ / Л. Б. Служинська // Науковий вісник Чернівецького університету. Педагогіка і психологія. – 2011. – Вип. 594. – С. 157–165.

6. Социальное управление : словарь / под ред. В. И. Добринькова. – М., 1994. – 141 с.

7. Федчишин Н.О. Використання дидактичної гри при вивченні німецької мови в умовах університету / Н.О. Федчишин // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія і педагогіка» / ред.кол. : І.Д. Пасічник, Р.В. Каламаж, Л.В. Засєкіна та ін. – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2014. – Вип. 26. – С. 132 – 135.

 



Залишити коментар

*

code