Сьогодні Вівторок, 29 Вересня 2020 року

Іноземних мов
природничих факультетів
СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ КОМПОНЕНТ НАВЧАННЯ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ЗАСІБ РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ
Опубліковано: 17 Кві 2015 / Немає коментарів / 1349 переглядів

Всеукраїнська  науково-практична інтернет-конференція 17 квітня 2015

присвячена 150-річчу ОНУ ім. І.І.Мечникова та 55-річчу факультету романо-германської філологіі

  «Дослідження та впровадження в начальний процес сучасних

 моделей викладання іноземної мови за фахом»

Михальчевська Анастасія, Король Світлана

Хмельницькій національний університет

Міжкультурна комунікація як особливий вид комунікації припускає спілкування між носіями різних мов і культур. При вступі у комунікацію носіїв різних культур є цілком вірогідною поява певних проблем, що від початку пов’язані з причетністю до різних культур. Проблемами такого роду можуть бути: труднощі в порозумінні між співрозмовниками; нерозуміння ідіом, крилатих виразів, які не мають відповідників в інших мовах, переклад та тлумачення яких вимагає широкої лінгвістичної ерудиції, глибоких лінгвокраїнознавчих знань та широкої обізнаності в різних соціально-культурних сферах; виникнення окремих упереджень.

Для вивчення міжкультурної комунікації істотне значення мають праці таких вчених, як В. Антонова, М. Арутюнової, А. Вежбіцької, Т. Грушевицької, Т. Дейка, Л. Портера, С. Тер-Мінасової, Л. Уайта, Л. Щерби та ін. [2, c. 120].

Об’єктом нашого дослідження є процес навчання іноземної мови

Предметом дослідження виступає формування соціолінгвістичної компетенції під час навчання іноземної мови для майбутньої ефективної реалізації міжкультурної комунікації.

 

 

Мета нашого дослідження полягає у визначенні ролі соціолінгвістичної компетенції для ефективної реалізації міжкультурної комунікації.

Невід’ємним аспектом здійснення успішної міжкультурної комунікації є сформованість соціолінгвістичної компетенції. Формування цієї компетенції набуває все більшого значення, оскільки для здійснення міжкультурного спілкування важливим є не тільки знання граматики чи володіння словниковим запасом іноземної мови. Так, соціолінгвістична компетенція передбачає формування, перш за все, соціолінгвістичної толерантності. Прояв толерантності до іншого способу життя, поведінки, звичок, ідей та вірувань – є безперечною умовою існування особистості в полікультурному світі.

Соціолінгвістична компетенція відображає соціальні умови використання мови і включає соціальні норми: правила хорошого тону, норми спілкування між представниками різних поколінь, статей, класів і соціальних груп, мовне оформлення певних ритуалів, прийнятих в даному суспільстві.

Зазначимо, що особи, компетентні в соціолінгвістичному відношенні, знають необхідну кількість формул привітання та звернення, а також розрізняють вирази за ступенем їх грубості. Вони володіють екстралінгвістичними засобами спілкування, ідіоматичними формулами, знають підтекст розмовних фраз і, головне, добре уявляють собі життєвий контекст [3, c. 9].

Іноземна мова володіє низкою специфічних рис, однією з яких є оволодіння іноземною мовою шляхом навчання етичної культури країни досліджуваної мови. Тому на занятті необхідно створити атмосферу іншомовного спілкування, максимально наближену до природних умов. Сюди відносяться принципи етикетного спілкування: стриманість, використання стандартних мовних формул у стандартних ситуаціях спілкування. Але при цьому є своя специфіка, своє конкретне мовленнєве висловлення в кожній лінгвокультурній спільності та свої табу.

Важливою частиною мовного етикету народу є діючі в національному спілкуванні комунікативні табу – заборона вживати певні вислови чи розмовляти на певні теми в тих чи інших комунікативних ситуаціях. Таким чином, знання ритуалів, мовного етикету тієї країни, де знаходиться носій іншої культури – це нагальна необхідність, важлива умова ефективної діяльності та запорука успіху в спілкуванні і діловій взаємодії з місцевими жителями. Незнання або невиконання правил місцевого мовного етикету, неправильне розуміння мовних дій тієї країни, де знаходимося, може призвести до серйозних непорозумінь і навіть конфліктів.

Соціальні та соціально-історичні чинники впливають на еволюцію мовних формул

Найкраще це простежується в комунікативних ситуаціях «звертання». Так , наприклад, звертання Ms за аналогією з Mr  не дискримінує жінку, оскільки не визначає її як заміжню (Mrs або незаміжню Miss)».

У сучасній англійській мові формами звернення дітей до батьків служать: Mum, Dad. Слова Mummy, Daddy символізують прояв теплого ставлення дітей до батьків. Разом з тим, норми звертання до батьків Father, Mother зараз є менш природними [1, c. 56].

Тому, ми можемо зробити висновок, що наявність соціолінгвістичної компетенції в учнів сприяє уникненню міжкультурних непорозумінь. Нагадаємо, що соціолінгвістична компетенція – це цілісна система представлень про національні звичаї, традиції, реалії країни мови, яка вивчається, що дозволяє знаходити в мові приблизно ту ж інформацію, що і його носії і домагатися тим самим повноцінної комунікації. Використання соціолінгвістичної інформації в навчальному процесі сприяє свідомому засвоєнню матеріалу; забезпечує підвищення пізнавальної активності школярів; сприяє створенню позитивної мотивації; дає стимул до самостійної роботи над мовою; розвиває образно-художню пам’ять, мовне мислення, здатність порівнювати і зіставляти; сприяє трудовому, морально-естетичному вихованню учнів.

Перспективою наших подальших досліджень є вивчення та аналіз підручників з англійської мови щодо соціолінгвістичного компоненту.

 

 

Література

1. Беликов В. И., Крысин Л. П. Социолингвистика / В. И. Беликов, Л. П. Крысин. – М.: Мир, 2001. – 56 с.
2. Грушевицька Т. Г. Основа міжкультурної комунікації / Т. Г. Грушевицька. – М.: Юніт, 2002. – С. 120.
3. Мильруд Р. П., Максимова І. Р. Сучасні концептуальні засади комунікативного навчання іноземних мов / Р. П. Мильруд, І. Р. Максимова / ІЯШ. – 2000. № 4. С. 9 – 16.



Залишити коментар

*

code